Як убезпечити дитину вдома

Пам’ятка для батьків

Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але зазвичай не замислюємося над цим, бо маємо досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Щоб убезпечити дитину від побутового травматизму,

-        по-перше, навчіть її правил безпеки життєдіяльності,

•  по-друге – зменшіть потенційну небезпеку в домівці.

 

Поясніть дитині потенційну небезпеку

• Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.

• Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.

• Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

 

Створіть умови для безпечного перебування вдома

1. Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:

   • ставте ємності з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;

   • чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити її і перекинути;

   • встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині дотягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;

   • встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;

   • не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;

   • не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити  дитину в такому одязі;

   • не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;

   • не дозволяйте дитині спати в приміщені,  де встановлена газова плита чи балон;

   • не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо подачу газу припинено;

   • сірники мають бути недоступні дітям.

2. Подбайте про защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

3. Ножі, виделки, ножиці, тертки, шатківниці, та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:

   • працювати з ножем обережно й на обробній дошці;

   • не торкатись ріжучої поверхні руками;

   • під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

4. Для зберігання хімічних засобів оберіть місце, недосяжне для дітей, - найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.

5.  У ванній кімнаті, як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все, що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.

6. Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.

7. Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.

8. Зоною підвищення небезпеки є вікна й балкони. Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне – не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

 

Види загартувальних процедур

 

Пам’ятка

 

Повсякденні загартувальні процедури:

• відповідний температурний режим. Оптимальна температура у групових осередках дошкільних навчальних закладів становить +19…+23 °С; у приміщеннях басейну  - +29…+30 °С; у залах для занять музикою та фізичною культурою - +18…+19 °С;

• широка аерація. За відсутності дітей усі приміщення слід періодично провітрювати. Так, наскрізне провітрювання проводять кожні 1,5-2 год. із тривалістю не менше 10 хв. У спальнях наскрізне провітрювання проводять до та після сну дітей;

• прохолодна вода для миття рук, обличчя. Поступово привчайте дітей до зниження температури води та впливу води на всі великі ділянки тіла. Діти віком від двох до трьох років миють прохолодною водою обличчя й кисті рук, від трьох до чотирьох років  - обличчя та руки до ліктя. Старші чотирьох років - обтирають вологою рукою шию й верхню частину грудей. Температуру води знижують поступово, але не нижче +16 С;

• полоскання рота, горла. Проводять щодня вранці і ввечері. Початкова температура води 30 °С. Через кожні 10 днів її знижують на 1 С і поступово доводять до 10-12 °С. 

         У дошкільних навчальних закладах проводять також такі загартувальні заходи: ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо.

​

Спеціальні загартувальні процедури:

 

• повітряні ванни. Перші повітряні ванни проводять у приміщенні, аби на дітей діяло повітря температурою +20…+22 °С. Регулярні прогулянки, фізичні вправи на відкритому повітрі мають бути неодмінною умовою перебування дітей у дошкільному навчальному закладі;

• сонячні ванни. Під час сонячних ванн діти лежать, повертаючись через певний час із боку на бік. Сонячними ваннами можна вважати також перебування дітей під променями сонця під час прогулянки;

• водні процедури: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла, сон із відкритими фрамугами тощо. Під час сухого обтирання тіло дитини розтирають шматком чистої фланелі або іншої м’якої тканини до появи легкого почервоніння. Після двох-трьох тижнів сухого обтирання можна робити вологі обтирання. Систематичне обтирання протягом двох-трьох місяців готує організм дітей до літніх обливань надалі.        Під час водних процедур температуру води поступово знижуйте відповідно до встановлених норм.

         Можна проводити й  такі спеціальні лікувально-профілактичні процедури, як-от: фітотерапія, аромотерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо.

         Спеціальні лікувально-профілактичні процедури включають до системи оздоровлення за призначенням лікаря та за згодою батьків з огляду на індивідуальні показники стану здоров’я і самопочуття дітей.

 

                   Примітка. Складено відповідно до методичних рекомендацій «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу», поданих у листі МОН України від 16.08.2010 № 1/9-563, та Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом МОЗ від 24.03.2016 № 234.

 

Якщо необхідно залишити дитину вдома саму

1. Навчіть дитину:

   • обслуговувати себе – сходити в туалет, вимити руки, налити собі води тощо;

   • користуватися телефоном – щоб вона знала, як зателефонувати батькам, а також у аварійні служби. Налаштуйте на домашньому телефоні кнопку «швидкого набору», натиснувши на яку дитина зможе миттєво зв’язатись з кимось із батьків;

   • нікому не відкривати вхідні двері. У батьків (бабусі з дідусем) є свої ключі, тож їй ліпше взагалі не підходити до дверей, якщо хтось чужий натисне вхідний дзвінок;

   • самостійно гратися, малювати, ліпити, розфарбовувати тощо - поки батьків немає, дитина розважатиме себе у безпечний спосіб.

 

Як організувати безпечну прогулянку на природі

 

Пам'ятка для батьків

• Детально продумайте маршрут прогулянки.

• Дізнайтеся, які отруйні рослини поширені у вашому регіоні та в тій місцевості, куди збирає­теся йти.

• Подбайте про достатній запас питної води. Її кількість має перевищувати норму можливого споживання. Зважайте на тривалість запланованої прогулянки.

• Візьміть із собою аптечку. Мінімальний її склад: бинт, стерильні серветки, пластир бактери­цидний, перикис водню, 5%-вий спиртовий розчин йоду, 1%-вий розчин брильянтового зеленого, активоване вугілля, знеболювальні ліки (парацетамол, ібупрофен тощо), протиалер- гійні засоби (діазолін тощо), охолоджувальний пакет, ножиці.

• Подбайте, щоб одяг дитини для прогулянки захищав її від контакту з отруйними рослинами - кофтинка має бути з довгими рукавами, штанці - із цупкої тканини тощо.

• Ознайомте дитину з основними правилами поведінки:

• не відходити далеко від дорослих;

• не збирати й не куштувати ягоди та гриби;

• не торкатися та не зривати квітів і трав.

​

Питний режим і раціон

 

У спеку організм дитини потребує більше питної води, іноді до кількох літрів на добу понад норму. Тому треба забезпечити дітей достатньою кількістю питної кип`яченої води як під час перебування у групових приміщеннях, так і на прогулянці. Питну кип`ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді й змінюють не рідше одного разу на добу (п. 1.5 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН, МОЗ від 17. 04. 2006 № 298/227).

Оскільки більшість дітей забувають пити воду, то вихователі контролюють цей процес.

Під час перегрівання уповільнюється обмін речовин в організмі дитини, зокрема окислювальні процеси, а відтак зменшується потреба в калоріях. Це впливає на калорійність добового раціону. Утім не варто обмежувати в ньому кількість жирів та білків, оскільки саме влітку діти інтенсивно ростуть. Їжа в спеку має містити достатню кількість жирів. Рекомендують також збільшити кількість тваринних білків, не зменшуючи загальної їх кількості.

У спеку організм дитини втрачає з потом значну кількість вітамінів, особливо вітаміну С, макро- та мікроелементів. Тому в літньому раціоні дітей має бути багато свіжих овочів, фруктів та ягід, а також достатня кількість солі. Це не означає, що страви потрібно більше солити, достатньо тієї кількості, що передбачена їх рецептурою.

За високої температури повітря зменшується слиновиділення, тому не включайте в примірне двотижневе меню на літній період занадто сухі або в`язкі страви. Самопочуття дітей у літню спеку поліпшать кисло-солодкі компоти та соки, а також ряжанка, кефір, наріне. Ними ліпше замінити гарячі чай та кавовий напій.

Завдання дорослих – створити комфортні умови для перебування у дошкільному навчальному закладі в спекотні літні дні та знати, як надати домедичну допомого в разі перегрівання.

Симптоми теплової перевтоми:

• підвищена температура тіла

• прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра

• головний біль

• нудота

• блювання

• запаморочення

• утома

• тривожність

Домедична допомога в разі перегрівання

• Покладіть потерпілого в затінку або в добре провітрюваному приміщенні, розстібніть комір та зніміть взуття.

• Дайте випити прохолодної води.

• Обережно помасажуйте м`язи у разі теплових судом.

• Прикладіть вологі прохолодні компреси до голови, а також на ділянки великих судин (бокові поверхні шиї, пахви, пах).

• Для загального охолодження організму обгорніть потерпілого мокрим простирадлом і обдувайте його холодним повітрям.

• Пам`ятайте, не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у холодну воду.

• У разі зупинки дихання розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації.

• Забезпечте постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.